Існує й інша версія походження назви. Ще перші мореплавці помічали, як вода в море темніє під час штормів. А на березі залишався сірий мул, що чорнів під жарким сонцем. Ті ж моряки, які кидали якір віддалік від берега, діставали його потемнілим від дивного нальоту.
Сірководень горить на повітрі та утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші. Прорив його на поверхню може призвести до отруєння мешканців верхньої частини водної товщі та узбережжя. «Вибухне чи Чорне море, часто запитують у океанологів Ні, хоча в ньому на глибині понад 100 метрів є сірководень.
Перша версія про його походження з'явилася ще I столітті до зв. е. Її запропонував давньогрецький історик та географ Страбон. Він вважав, що море назвали Чорним грецькі колоністи, яким довелося боротися з туманами, штормами, небезпечними дикими берегами, населеними войовничими таврами та скіфами.