«НАУКОВАННЯ»(«Wissenschaftslehre») – загальне позначення комплексу творів Фіхте, в яких він протягом усього життя переробляв та розвивав своє «вчення про науку», що ототожнювалося ним з філософією взагалі як «знанням знання», «наукою про свідомість» (на відміну від традиційного розуміння філософії як онтології – …
Друга основа філософії, або «наукоучення», як Фіхте називав свою систему, звучить так: «Я безперечно протилежний не-Я».
Як у Декарта і Канта, проблема об'єктивності і свідомості служила мотивом його філософських роздумів.