Розкол християнської церкви відбувся у 1054 році. Церква розділилася на Римо-Католицьку на Заході (центр у Римі) та Православну на Сході (центр у Константинополі). Причинами стали, серед іншого, розбіжності з догматичних, канонічних, літургійних та дисциплінарних питань.
Знаменним виявився 1054, коли після довгих суперечок представники папи відлучили патріарха Михайла від церкви, а Михайло своєю чергою зрадив усіх представників папи Римського анафемі. В кінцевому рахунку стався розкол, що призвів до утворення двох церков: католицькій та православній.
У 1054 році після невдалих переговорів папа і патріарх прокляли один одного, і єдина християнська церква перестала існувати. Західна (римська) гілка стала називатися католицькою, що означає «всесвітня», а східна (константинопольська) — православною, що означає «правильно славить Господа».