Через сенсорної афазії людина неспроможна виділяти і розрізняти мовні звуки. Мова може залишатися граматично правильною, але містить безліч іносказань, неологізмів («жаргонне афазія»), службових слів (спілок та прийменників).
Афазія або афазія (від ін. -грец. ἀ- – Від'ємна частка і φάσις – прояв, висловлювання) – це локальна відсутність або розлад вже сформувалася мови (на відміну від алалії) з порушенням сприйняття мови при збереженні слуха.
Пацієнт перестає розуміти усне мовлення частково чи повністю, у своїй слух в нього порушено. Погіршується читання, письмо. Людина здатна складати склади в слова і говорити. Він легко вимовляє знайомі прості слова, але може відтворити нові складні мовні конструкції.
Афазія – Мовна дисфункція, яка може включати порушення розуміння або вираження слів або невербальних еквівалентів слів. Вона розвивається в результаті ураження мовних центрів у корі головного мозку, а також базальних ядер або білої речовини, через які проходять провідні шляхи.