Лісіна стверджує, що потреба у спілкуванні – це прагнення до пізнання навколишнього світу та оцінювання інших людей, а через них людина приходить до оцінювання та пізнання себе. В онтогенезі ця потреба будується на двох інших: потреби в органічних життєвих потребах та потреби в нових враженнях.
Потреба людей у спілкуванні, прагнення до співробітництва, дружби називається афіліацією, яка проявляється у бажанні контактувати з іншими людьми. Афіліація особливо характерна для людей з високою тривожністю, які дуже часто йдуть на поводу інших та впадають у стан фрустрації.
А після 2 міс. немовлята вступають у взаємодію з дорослими, яке можна вважати спілкуванням; вони розвивають особливу активність, об'єктом якої є дорослий, і прагнуть привернути увагу дорослогощоб самим стати об'єктом такої ж активності з його боку.
Афіліація – потреба в спілкуванні, в емоційних контактах. Бар'єр психологічний – внутрішня перешкода психологічної природи (заїкуватість, страх, невпевненість тощо), що заважає людині успішно виконувати деякі дії.