У 1915 році знаменитий індійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури Рабіндранат Тагор вперше застосував по відношенню до Мохандаса Ганді титул "Махатма" (дев. मलात्मा) – "велика душа". Сам Ганді, будучи аскетом, казав, що титул засмучує його.
Його ім'я – Мохандаас Карамчанд Ганді, або Махатма, що означає "Велика душа". На той час Індія була частиною Британської імперії і, відповідно, жила за британськими законами. Талановитий політик, Ганді боровся за незалежність Індії та за права знедолених.
Центральна ідея гандизму – ідеал ахімси, що проявляється в не заподіянні шкоди живим істотам і абсолютному ненасильстві. Основні принципи: досягнення незалежності мирними, ненасильницькими засобами, шляхом залучення до боротьби широких народних мас (Сатьяграха);