Мциpі, герой твору Лермонтова,загинув від голоду. Відмовитися від їжі було його власне рішення. Його хотіли заточити до монастиря, а він хотів свободи. Він віддав перевагу смерті ув'язненню.
Вони ніби лягали на плечі головного героя, тиснули на нього, штовхали його в неволю, у в'язницю. Та й сам Мцирі чудово розумів, що робити йому більше нема чого. Також він розумів, що і жити так само, як раніше, вже не може. Тому він і зважився на відважний крок – накласти на себе руки і зі своїм життям.
Мцирі вже мав стати ченцем, але одного разу вночі він втік. Через три дні ченці знайшли пораненого та знесиленого юнака і принесли до монастиря. Незабаром стало зрозуміло, що Мцирі вмирає. Перед смертю він розповів ченцю, що виховав його, що пережив на волі за ці три дні.