Моал [по-тартарськи] – земля, монголи – означає [ім'я] мешканців землі. Однак самі [вони] називають себе тартари від [назви] великої та стрімкої річки, яка перетинає їхню землю і називається Татар. Бо тата їхньою мовою означає [латиною] "тягнути", а тартар – "тягне".
Почнемо з давніх часів. У V–VI століттях нашої ери у Великому степу, неподалік китайських кордонів, там, де зараз Монголія, кочують тюркські племена, тобто племена, які говорять мовами тюркської групи. У тому числі на кипчацькій, яку вважають предком сучасної татарської.
Татари сприяли піднесенню Чингісхана і служили у його війську бойовим авангардом, чому на Русі та в Європі ім'ям татар стали означати всіх монгольських воїнів. Так поширилося їхнє ім'я, скрізь кричалиТатари йдуть!». Тому історики нашестя Орди називали татаро-монгольським.
Оскільки татари мешкали на прикордонних з Китаєм землях, жителі Піднебесної стали називати так всі племена кочівників, що розселилися від Великої стіни до Сибіру. Тобто, на думку китайців, татарами були монгольські, Тюркомовні племена, а також мешканці тайгових просторів.