Білі ночі викликані поєднанням кута нахилу Землі та її орбітального положення щодо Сонця.. Таким чином, у північних та південних широтах нашої планети сонце якийсь час може взагалі не заходити за обрій. У період білих ночей світило опускається до горизонту, але не більше ніж на 6 градусів.
У високих широтах Сонце наближається до горизонту по пологій траєкторії і занурюється під нього повільно. Причому влітку навіть опівночі воно не встигає подолати зону сутінків і відразу починає підніматися. Тобто повноцінна астрономічна ніч настати не встигає. Це і отримало назву білих ночей.
Білі ночі можна спостерігати в Ісландії, Гренландії, на Алясці, Канаді, Норвегії, Швеції, Фінляндії, на півночі Росії і, звичайно, на Північному і Південному полюсах. Це пов'язано з тим, що земна вісь спрямована у бік Сонця влітку в Північній півкулі та в зимовий час у Південній півкулі.
Білі ночі — ночі, Протягом яких природне освітлення залишається досить високим, тобто вся ніч складається лише з сутінків. Явище спостерігається в помірних та високих широтах перед літнім сонцестоянням та після нього.