Є народний переказ: коли Христос народився, понесли йому подарунки, яблуня — яблука, вишня — вишні. Тільки ялинка не наближалася і плакала тихо, боячись вколоти Немовля. Але Він пошкодував її і прикрасив іграшками та солодощами, тому й сьогодні ялина прикрашають до Різдвяного свята.
Поява звичаю ставити в будинках ялинку на свято Різдва Христового переказ пов'язує з ім'ям святого Боніфація (7-8 століття). Вважається, що проповідуючи в Німеччині серед язичників і розповідаючи їм про Різдво Христове, він зрубав дуб, присвячений богу грому Тору, щоб показати язичникам, наскільки безсилими були їхні боги.
У давніх слов'ян ялинка вважалася символом смерті. Справа в тому, що ялинові ліси завжди були похмурими та темними. Більш того, ялинку заборонялося садити біля будинку. А ще самотні ялинки часто притягували блискавки, що не додавало репутації дереву.