townhouse від town – "невелике місто, селище" і house – "будівля") — малоповерховий житловий будинок або громадська будівля на кілька багаторівневих квартир, як правило, із ізольованими входами (тобто без загального під'їзду), який набув поширення в європейських містах та передмістях на території забудови середньої …
Таунхаус – це комплекс із малоповерхових будинків (2-3 поверхи) на кілька квартир, які з'єднуються однією загальною стіною та дахом, а також на відміну від багатоповерхівок, мають окремий вхід до приміщення для кожної сім'ї. Житло часто будується в одну лінію і іноді навіть утворює невеликі селища в одному архітектурному стилі.
Якщо таунхаус є заміським будинком з окремим входом з вулиці, то пентхаус – Особняк, що влаштувався на верхньому поверсі багатоповерхового будинку. У пентхаусі є окремий вхід, але він знаходиться всередині будівлі, з вікон відкривається панорамний вигляд, а іноді передбачено ще й оглядовий та вертолітний майданчик.
Таунхауси виникли у ХІХ столітті в Англії. У перекладі з англійської, слово означає «будинок у місті». Спочатку цим терміном називали міську резиденцію представника аристократії, – такі будинки могли стояти окремо, але в більшості випадків вони були вбудовані в ряд будинків, що примикають один до одного.