У німецькій мові квітка «гвоздика» отримала таку назву за подібність, помічену німецькими крамарями, свого запаху із запахом прянощі «гвоздика» — висушеними бутончиками гвоздикового дерева. А назва прянощі «гвоздика» пояснюється тим, що вона нагадує формою цвях старого ручного кування.
Гвоздика є не лише трагічним символом скорботи, але також символом любові, боротьби і змін. За радянських часів гвоздика була символом відваги, мужності, героїзму та водночас скорботи.
Гвоздика (біла) – побажання удачі та успіху у всьому. «Нехай усі твої бажання збудуться». Вас вважають дуже привабливою, світлою та позитивною людиною, якщо вам у подарунок подарували білі гвоздики.
Християнські традиції додали до списку жалобних символів білі лілії та троянди, які знаменували моральну чистоту та християнське смирення. Гвоздики стали масово використовуватися виготовлення похоронних вінків лише у XIX.