Якщо кенгуру відчуває небезпеку, зазвичай тварина рятується від супротивника втечею. Якщо на шляху сумчастого зустрінеться якесь водоймище, звір неодмінно стрибне у воду. На плаву йому допомагають триматися не тільки міцні задні лапи, а й потужний хвіст, яким він махає у воді з боку на бік.
Джордж Вілсон з Австралійського національного університету в Канберрі зазначає, що, тікаючи від хижаків, кенгуру можуть кидатися в воду. За його спостереженнями, коли великий рудий кенгуру без досвіду плавання входить до водунавіть він пливе по-собачому, незважаючи на те, що по суші пересувається стрибками.
Більшу частину 20-го століття найбільші руді кенгуру використовувалися для розважальних боїв з людьми у боксерському рингу, однак у наші дні такі бої з кенгуру заборонено. Проте, всупереч міфу та їх розміру, для людини кенгуру не становлять небезпеки, оскільки не є хижаками чи агресивними тваринами.