Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та місць гніздування таких птахів як кряква, чирок-тріскунок, чибіс, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і хохлатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня.
Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження ґрунтової родючості. Від спалювання сухий трави збіднюється ґрунт, мінеральні речовини, що містяться в золі, досить легко йдуть з поверхневими та ґрунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
Відповідь: ні. Цього не можна робити тому, що вогонь може перекинутися на дерева, житлові будинки. Під час впала сухої трави ушкоджуються пагони рослин, тому деякі цінні рослини взагалі можуть зникнути, а залишаться жити грубі та невибагливі. Від вогню та диму страждають комахи, гнізда птахів, дрібні тварини.
При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. При весняному палі ушкоджуються дерева, особливо їхня коренева шийка. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий — дуже небезпечний.