Підвищений пролактин є частим проявом ендокринної безплідності, тому інтенсивність виробітку цього гормону перевіряють, коли хочуть з'ясувати причину труднощів із зачаттям. Вагітність може наступити і при підвищеному пролактині, але з малою часткою ймовірності.
4,5–33 нг/мл, або 136–999 мкМЕ/мл – для фолікулярної фази; 6,3–49 нг/мл, або 190–1484 мкМЕ/мл – для овуляторної фази; 4,9–40 нг/мл, або 148–1212 мкМЕ/мл – для лютеїнової фази.
Надмірна продукція гормону загрожує збоями у функціонуванні репродуктивної системи. Через підвищеного пролактину цикл стає нерегулярним, порушується процес дозрівання та виходу яйцеклітин, знижується виробництво фолікулостимулюючого гормону. Наслідком цих змін може стати безпліддя.