У Чехословаччини саме етнічні (а точніше, конфлікт національних еліт, а не населення – згідно з опитуванням), а не суто економічні причини призвели до розпаду держави. Міжетнічні проблеми (у незрівнянно менших масштабах, ніж у СРСР) дестабілізували економічну ситуацію у країні й сприяли її розпаду.
І опівночі 31 грудня 1992 року Чехословаччина як держава припинила своє існування, а її державами-наступниками з 1 січня 1993 року стали Чеська Республіка (ЧР) і Словацька Республіка (СР).
Незабаром після підписання Мюнхенської угоди 2 листопада 1938 року відбувся Перший Віденський арбітраж, який відокремлював Чехословаччини на користь Угорщини території на півдні Словаччини та півдні Підкарпатської Русі, а на користь Польщі ряд територій на півночі.