Пушкін показує, як Онєгін був не стигнув духовно. Ні в чому не міг і не хотів знайти щастя. Онєгін був байдужий і до театру, і бали не приносили задоволення. Ні міське галасливе і яскраве життя не зробило його щасливим, ні сільський спокій не приніс радості.
Героям роману, Євгену і Тетяні, багато світських рамок завадили бути разом і стати щасливими. Онєгін не зміг оцінити в юності порив Тетяни, її щирість. Він керувався своїми звичками, світськими манерами, у яких не бачив себе сімейною людиною.
В основу характеру Тетяна закладено ті моральні цінності, яких так далекий Євген. Це перша причина, через яку Онєгін і Тетяна не змогли здобути щастя в любові. По-друге, герої твори зростали та виховувалися у різному середовищі та умовах. Євген – "молодий гульвіс", "спадкоємець всіх своїх рідних".
Він відчував, що не хоче жити так, як живе, але не знав, як це виправити і чого йому насправді хочеться. Намагався розважати себе письменством, але виявилося, що для цього він надто лінивий.