Етимологія слова У російську мову слово було запозичене з англійської; історично на Русі тости називалися «здравицями». Запозичення відбулося у першій половині ХІХ століття, слово «тост»як «застільне побажання» зафіксовано вже у Словнику церковнослов'янської та російської мови, виданому 1847 року.
З сім'ї першими тост кажуть батьки винуватців урочистості, їхні бабусі та дідусі, потім – решта родичів. В останню чергу слово дають друзям. – На весіллях другий тост піднімають за батьків наречених, третій келих – за дідусів та бабусь. Але буває й інакше.
Спочатку свідки, потім друзі дитинства тощо. Останніми кажуть тости колеги з роботи та колеги з хобі. Після завершення тостів і привітань слово подяки говорять самі молоді.