Однак головна причина кризи – руйнація професійної армії, втрата військової дисципліни, збільшення кількості солдатів з погано навчених рекрутів – колишніх селян – та осіли на території Римська імперія варварів.
Внаслідок складних політичних та економічних процесів у 395 р. Римська імперія фактично розділилася на східну та західну частини, хоча юридично та ідеологічно дві цих держави продовжували вважатися частинами єдиної світової держави, що управлялася з двох столиць.
Після падіння Равенни під тиском німецьких герулів і скидання Ромула Августула в 476 році нашої ери Одоакром Західна Римська імперія остаточно розпалася; імператор Східної Римська імперія Зенон офіційно скасував Західну Римську імперію у 480 році нашої ери.
У у вісімнадцятому сторіччі відбулося зменшення впливу центральних інститутів імперської системи. Священна Римська імперія проіснувала до 1806 року і була ліквідована під час наполеонівських воєн, коли було сформовано Рейнський союз, а останній імператор Франц II Габсбург зрікся престолу.