Для екзистенціаліста людина тому не піддається визначенню, що спочатку нічого не являє собою. Людиною він стає лише згодом, причому такою людиною, якою вона зробить себе сама. Таким чином, немає жодної природи людини, як немає і бога, яка б її задумала.
Сартра у людини немає заздалегідь даної сутності. Людське існування є творчим проектом самого людини. людина, згідно Сартру, вільно створює смисли свого існуванняі історія людства вільна і непередбачувана.
Насамперед, екзистенціалізм звинувачують у тому, ніби він закликає поринути у квієтизм розпачу: раз ніяка проблема взагалі не вирішувана, то не може бути й ніякої можливості дії у світі; зрештою, це споглядальна філософія, а оскільки споглядання — розкіш, то ми знову приходимо до буржуазної філософії.