Ключовим моментом тут є те, як світло взаємодіє з великою масою сніжинок – снігом. Так само, як із водою, світло заломлюється, проходячи крізь крихітні сніжинки та кристали льоду через їх надзвичайно складну та різноманітну форму: око сприймає таке відбите світло як білий.
Білий ж колір снігу викликаний саме його структурою. У льоду всі кристали строго збудовані та орієнтовані. Світло тому проходить крізь лід, лише трохи змінюючи напрямок. У снігу а, навпаки, кристалики льоду розташовані хаотично.
Сніжинки лежать одна до одної під різними кутами. Сонячне світло відбивається спочатку в одній сніжинці, потім в іншій і так далі, поки не попрямує назад. Виходить що сніг повністю відбиває сонячне світло, оскільки промені сонця білого кольору, то й сніг білий.