В 1873 А. Н. Островський, під впливом казок Афанасьєва, пише п'єсу «Снігуронька». У ній Снігуронька постає як дочка Діда Мороза та Весни-Красни, яка гине під час літнього ритуалу вшанування бога сонця Ярили.
Снігуронька – Фольклорний герой і, як завжди в таких випадках, відстежити, коли саме вперше з'явився цей персонаж, досить складно. Достеменно відомо, що у російському фольклорі є казка про Сніжинку (Снігурку) — маленьку дівчинку, яку зліпили зі снігу дідусь та бабуся, адже своїх дітей у них не було.
У грудні 1935 року соратник Сталіна, член Президії ЦВК СРСР Павло Постишев опублікував у газеті «Правда» статтю, де запропонував організувати для дітей святкування Нового Року. У Харкові урочисто організовано дитяче новорічне ранок. На свято Дід Мороз приходить із онучкою – дівчинкою Снігуронькою.
Ким Снігуронька припадає Діду Морозу? Якщо вірити п'єсі Островського, то Дід Мороз припадає на Снігуроньку татом, однак у 1935 році, після того, як у СРСР офіційно дозволили святкувати Новий рік, їх почали приймати за дідуся та онуку.