Вперше хлороводень отримав алхімік Василь Валентин, нагріваючи гідрат сульфату заліза з кухонною сіллю та назвавши отриману речовину «духом солі» (лат. spiritus salis). Йоганн Глаубер у XVII ст. отримав соляну кислоту з кухонної солі та сірчаної кислоти.
Соляну кислоту одержують розчиненням газоподібного хлороводню (HCl) у воді. Хлороводень отримують спалюванням водню в хлорі, одержана таким способом кислота називається синтетичної.
Солі соляної кислоти називаються хлоридами.
Головні функції соляної кислоти – Перетравлення білкової їжі, антибактеріальна дія, збудження роботи підшлункової залози, активація травних ферментів. А головне, соляна кислота сприяє нормальній переробці їжі та її подальшому переміщенню в дванадцятипалу кишку.