Усередині туманності знаходиться розсіяне скупчення яскравих молодих зірок NGC 2244. Ці зірки утворили туманні хмари, і зірковий вітер від них розчистив центр туманності, відокремивши оболонку пилу та гарячого газу. Ультрафіолетове випромінювання гарячих зірок скупчення змушує навколишню туманність світиться.Jan 16, 2011
Це блискавка та північне сяйво – результати впливу частинок сонячного вітру. Таким чином можна пояснити природу свічення та газових туманностей. Тільки для цього потрібна наявність поруч гарячої зірки, сильне ультрафіолетове випромінювання якої впливає на атоми міжзоряного газу, переважно водню.
Відбивні туманності Якщо зірка (зірки) перебувають у міжзоряній хмарі або поруч із нею, але недостатньо гаряча (гарячі), щоб іонізувати навколо себе значну кількість міжзоряного водню, то основним джерелом оптичного випромінювання туманності виявляється світло зірок, що розсіюється міжзоряним пилом.
Частина гравітаційної енергії витрачається на нагрівання протозірки; після початку ядерних реакцій протозірка стає звичайною зіркою, іонізує і висвітлює залишки газу і пилу, що не конденсуються. утворюючи дифузні туманності.