Голкошкірі мають скелет, що складається з вапняних пластин мінерального походження. Ці пластинки є різною довжиною вирости, які називають шипами або голками. Шкірою є покрив цих тварин, де розташовуються ці елементи, тому цих тварин і назвали голкошкірі.
Голкошкірі харчуються мертвими тваринами, тим самим очищають водоймища. Голкошкірими харчуються інші морські жителі. Морські їжаки та їх ікра мають промислове значення. Панцир морських їжаків багатий на фосфор і кальцій, так що його переробляють для добрив.
Найдавніші відомі (на 2014 рік) викопні залишки голкошкірих відносяться до третього століття кембрія (близько 515-520 млн років тому), коли вони приблизно одночасно з'являються в морях Лаврентії, Ангариди та Гондвани. Це представники гелікоплакоідей, едріоастероїдів та еокриноїдів.