Кіш пам'ятав, як важко йому було. Він намагався не кривдити інших людей. Своєю добротою, кмітливістю, справедливістю Кіш заслужив на повагу мешканців селища. Саме тому він став першою людиною свого племені.
"Батько Киша був відважним мисливцем і зустрів смерть у голодну годину, коли хотів відібрати життя у великого полярного ведмедя, щоб дарувати життя своїм одноплемінникам». Люди забули про подвигу отця Кишатому що вони думали тільки про сьогоднішній день.
Головний герой оповідання – Хлопчик з ескімоського племені на ім'я Кіш. Кишу було тринадцять років він був здоровим, сильним і тямущим. Головним у його характері були гордість та почуття справедливості.