Взаємодія атомного ядра з електронною оболонкою атома змінює енергетичні умови β-розпаду. Оточене електронною оболонкою атомне ядро може бути стабільним і не розпадатися в результаті β-розпаду, тоді як ядро повністю позбавлене електронної оболонки може відчувати β−-Розпад.
Причиною Радіоактивним розпадом атомів є перевищення числа протонів або нейтронів у порівнянні з оптимальною структурою ядра, асиметрія. Альфа-структура ядер пояснює причини та енергетичний баланс усіх типів радіоактивного розпаду, який сучасна фізика називає спонтанним, мимовільним.
При опроміненні частинками (нейтронами, протонами) стабільні ядра можуть перетворюватися на радіоактивні ядра з різним періодом напіврозпаду, які продовжують випромінювати тривалий час після припинення опромінення. Особливо сильна радіоактивність, наведена нейтронним опроміненням.
Радіоактивністю називається здатність атомного ядра мимоволі розпадатися з випромінюванням частинок. Радіоактивний розпад ядра можливий тоді, що він енергетично вигідний, т. е. супроводжується виділенням енергії.