Путро свідчать про те, що застосування дводенної панщини мало місце в поміщицьких маєтках Малоросії лише в 1760-х рр., а надалі панщина становила вже ніяк не менше трьох днів на тиждень.
Панщина становила 2-4 дні на тиждень. У 17 столітті з’явився новий вид панщини – робота на поміщицьких підприємствах (поташних, суконних, полотняних). У другій половині 18 століття чітко визначилися райони поширення панщини.
Панщина, панщина – дармова, примусова праця залежного селянина, який працює з особистим інвентарем у господарстві земельного власника. Панщина обчислювалася або тривалістю відпрацьованого часу (числом днів, тижнів), або обсягом роботи.
Однак перш, ніж бути скасованою, було видано указ про триденну панщину 1797 року, коли панщина обмежувалася трьома днями і не давала змоги феодалу взяти селянина в трудову залежність і використовувати, як дешеву робочу силу.