Ніжка у підосиновика біла, густо вкрита коричневими або чорними лусочками, що нагадують пластівці. М’якоть у гриба теж біла (без особливого запаху), але на розломі спочатку рожевіє, а потім чорніє. Росте підосичник швидко, додаючи за добу до 20 г, але живе не більше 11 діб.
Сезон червень – жовтень. Для підосичника характерна поява трьома шарами. Перший шар (“колосовики”) – з кінця червня до перших чисел липня, з’являється не рясно. Другий шар (“жнивники”) – у середині липня, плодоношення рясніше.
У таких умовах лише за першу добу висота підберезовика досягає 1-3 сантиметрів, а повноцінне дозрівання займе приблизно 4-5 днів. Тому збирачам краще трохи почекати перед походом до лісу.
Якщо оратову кислоту виділити в чистому вигляді, синіти (принаймні так швидко) вона не буде. Те, що відбувається на зрізі – “справа рук” не тільки кисню, а й ферментів, що містяться в тканинах гриба. Виходить, що навіть якщо підосичник посинів, його все одно можна використовувати в їжу.