Арабський алфавіт складається з 28 літер, які позначають тільки приголосні фонеми. Для позначення довгих голосних використовуються три приголосні літери: “аліф”, “уау” та “йа”. Короткі голосні, подвоєння приголосних, відсутність голосної позначаються спеціальними знаками – огласовками, які бувають надрядковими та підрядковими.
Кожна з 28 букв позначає один приголосний звук. Накреслення букв змінюється залежно від розташування всередині слова (на початку, наприкінці або в середині, з урахуванням того, що слова пишуться справа наліво).
Голосні [а], [і], [у]. Букви ا, د, ر, ز Звуки [д], [р], [з]
В арабській мові їх усього три штуки: (А), (І), (У). Якщо повітря “вдаряється” об якусь перепону (так званий (المخرج) – не “махараджа”, а просто “махрадж”) у горловій або ж ротовій порожнині, тоді на світ з’являються приголосні звуки. Сьогодні розберемо дві ключові властивості арабських приголосних звуків .