Для остаточного розв’язання питання з репараціями було скликано міжнародну конференцію в Лозанні, яка закінчилася підписанням 9 липня 1932 р. угоди про викуп Німеччиною за три мільярди золотих марок своїх репараційних зобов’язань із погашенням викупних облігацій протягом 15 років.
Війна закінчилася, а ешелони з Німеччини все йшли і йшли низками. З весни 1945-го і до кінця 1953-го німці платили репарації. Ще на Ялтинській і Потсдамській конференціях союзників у 1945 р. лідери антигітлерівської коаліції домовилися, що сума репарацій, які Німеччину змусять виплатити, становитиме 20 млрд дол.
Нові вимоги репарацій Німеччина виплатила (у перерахунку) понад 70 мільярдів євро як компенсацію за злочини націонал-соціалістів і за завдані ними матеріальні збитки. Так, уже 1952 року три мільярди марок отримала держава Ізраїль.
За умовами Версальського договору, підписаного 28 червня 1919 року, який офіційно поклав край Першій світовій війні, Німеччині було наказано виплатити державам-переможницям репарації на колосальну суму 226 мільярдів рейхсмарок.