Шість таборів смерті, Хелмно, Белжец, Собібор, Треблінка, Майданек та Аушвіц-Біркенау, були створені для систематичного масового вбивства євреїв у рамках Остаточного рішення, спочатку в газових фургонах, а потім у газових камерах.
Освенцим Аушвіц-Біркенау У слов’янських країнах його ще прийнято називати "Освенцим". Саме це місце стало страшним символом тодішньої системи концентраційних таборів. Його заснували 1940 року за кілька десятків кілометрів від польського Кракова. Це був не просто табір, а цілий комплекс, призначений для умертвіння.
З 1933 по 1945 рік нацистська Німеччина зі своїми союзниками побудували близько 40 000 таборів та інших місць масового ув’язнення. Ці табори використовувалися для різних цілей; серед них були табори примусової праці, табори для так званих “ворогів держави” і табори смерті, призначені для масових вбивств.
Автор наводить такі цифри втрат населення в концтаборах за період війни: росіяни – 1,6 млн. чол. (не враховується кількість військовополонених), українці – 3 млн. чол., білоруси – 1,5 млн.