У селах прізвисько закріпилося за тими, хто розбагатів на торгівлі та лихварстві. Кулаки зазвичай не працювали в полі: вони позичали односельцям зерно та гроші, давали в оренду коней для обробітку землі, а натомість вимагали вагому частину врожаю — така розплата наприкінці зими незмінно призводила до нових позик.
кулаки – Заможні селяни, які використовують найману працю, сільська буржуазія, спекулянти. Радянські дослідники відносять до ознак куркульства «експлуатацію найманої праці, утримання торгово-промислових закладів, лихварство».
У 1920-х роках поняттякулаквизначалося чітко: селянин, який використовує в господарстві найману працю.
З початку 1930-х років. у радянських словниках та довідниках термін кулак трактується як синонім сільського експлуататора.