Григорій Мелехов Протягом усього роману Григорій кидається між двома вогнями: у мирному житті він не може вибрати між вірною Наталією та норовистою Аксинією, на війні — між таборами «білих» і «червоних».
Григорій з раптовим почуттям гострої жалості дивився на мертву грудочку, що лежала в нього на долоні. Скошеними рядами, підстрибуючи, бігла Дуняшка. <…> Морщачись, Григорій упустив каченя, зло махнув косою.
Ксенія померла на руках у Григорія незадовго до світанку. Свідомість до неї так і не повернулася. Він мовчки поцілував її в холодні та солоні від крові губи, обережно опустив на траву, підвівся. Невідома сила штовхнула його в груди, і він позадкував, упав навзнак, але відразу ж злякано скочив на ноги.