Через довгастий мозок інформація про подразнення смакових рецепторів надходить до нейронів скроневих відділів кори великих півкуль. За участю нейронів кори забезпечується свідоме сприйняття та здатність розрізняти смаки речовин, що потрапляють у ротову порожнину чи мову.
Чим старшою стає людина, тим більше виражені для неї терпкі та різкі смаки: це пов'язано, за свідченням вчених зі Стокгольмського університету медицини, з пригніченням смакових рецепторів, яким потрібне все сильніше роздратування, щоб «достукатися» до нейромедіаторів, які дають нам задоволення.
Задня частина мови – чутлива до гіркого, кінчик – до солодкого, бічні поверхні попереду – до солоного, а ближче до задньої частини – до кислого.
Смак сприймається за допомогою смакових рецепторів. Більшість їх розташована лежить на поверхні мови у структурах, званих смаковими сосочками. Ми відчуваємо солоний, солодкий, гіркий, кислий смак.