Мандрівник обов'язково повинен був випити чарку до дна, залишивши кілька крапель, які виплескувалися через плече «на доріжку». Звідси й почалася традиція пити «на ціпок». В даний час найчастіше всі попередні чарки пропускаються, але на ціпок п'ють обов'язково.26 Dec 2018
Ця традиція виникла завдяки прочанам і мандрівникам. Вони користувалися особливою пошаною та повагою. Відвідуючи святі місця, мандрівники розповідали про це тим, хто їх вітав та залишав на нічліг. Богомольців вважали «божими людьми».
Так що вираз «випити на ціпок» означало насамперед турботу про безпеку мандрівника. Згодом традиція поширилася на всіх учасників застілля. Остання чарка стала своєрідним тестом на сп'яніння та служила для перевірки здатності гостей самостійно повернутися додому.
6. На ціпок – гостю вручали палицю і ставили на неї чарку. Якщо гість проливав вино, роняв чарку, не доносив до рота, то його належало залишити ночувати в гостях; 7.