Атмосфера гріється в основному від земної поверхні та віддає тепло у космос. Іти теплу заважають парникові гази. Чим вище, тим парникових газів менше і теплу йти легше. Тому температура із висотою падає.
Повітря нагрівається сонцем та поверхнею землі. Нагрівшись, він піднімається і розширюється, втрачаючи при це тепло. Тобто з підвищенням висоти над рівнем моря поступово знижуються тиск повітря і його температура. Відомо що при підйомі на кожний кілометр Температура повітря знижується на 6 °С.
Все тому, що атмосфера там вкрай розряджена, тому майже не гасить потоки випромінювання. Це провокує парадокс, добре знайомий усім підкорювачам Евересту: у той час, як температура повітря помітно знижена, альпіністи відчувають відчуття перегріву – хочеться зняти куртку.
Причина снігового покриву на гірських вершинах криється поблизу верхніх кордонів земної атмосфери, через що високогірний клімат відрізняється від погодних умов долин і рівнин. З висотою знижується атмосферний тиск та щільність повітря. Він стає більш розрідженим і сильніше охолоджується.