Загальнослов'янське – noga. Слово «нога» — слов'янське за походженням і має той самий загальнослов'янський корінь, що й слово "ніготь". Ця лексична одиниця входить у словниковий склад російської з XI в. і означає «нижню кінцівку людини чи тварини».
Етимологія слова «нога» Слово для позначення ноги мало мати корінь «під» (підошва, поділ). (англ. foot, нім. Fuß, лат.
нога – Частина тіла (кінцевість), яка являє собою несучу і локомотивну анатомічну структуру, зазвичай має стовпчасту форму. Під час пересування ноги функціонують як «розтяжні стійки».