Назва п'єси містить у собі іронічну алюзію на античний міф про скульптора Пігмаліоні, Який створив настільки досконалу статую дівчини, що сам усією душею полюбив своє творіння, і богиня Афродіта погодилася на його прохання оживити статую.
Б'ється її серце, у її очах світиться життя. Так дала богиня Афродіта красуню-дружину Пігмаліону.
Галатея — морська німфа, дочка Нерея та Доріди. Закохана була прекрасна нереїда в Акіда, сина Пана та німфи Семетиди. Почуття її були взаємні та молоді любили вдаватися до ніжностей біля скель.