чому розраховувати, але розрахунок, адже корінь слова – рахунок, а приставка – роз-. куди ж дівається друга "С"? Розрізняються в написанні, з одного боку, слова, де докорінно пишеться _-чет-_ (розрахунок, розрахунковий, розважливий; розрахувати, розрахуватися), а з іншого – слова, де докорінно пишеться -чит- (розрахувати, розраховувати).
У словах з коренем "-рахує" пишеться два С: приставка "рас-" і корінь "-рахує-". Приклад: розрахувати. Для зручності запам'ятовування слід пам'ятати, що, якщо в корені пишеться буква е (е), то буде одна, якщо І – то дві (тільки, якщо приставка закінчується на С).
Розрахунок — слово пишеться з однією літерою «с», оскільки має корінь «чет» і приставку «рас». Такий самий корінь мають слова: парний, відрахування, залік, пошану, рахунок та інші. Однак слово "розрахувати" пишеться з двома "с", оскільки має корінь "рахує" і приставку "рас".
Є просте та зрозуміле правило. Згідно з ним, перед корінням «-чит-» слід писати дві «с» («розраховувати», «розрахувати», «Розрахований»), а перед коренем «-чет-» – одну («розрахунок», «розважливість»). Без винятків тут не обійшлося: прикметник «незліченний» пишеться з двома «с», доведеться запам'ятати!