Вони не є перелітними птахами і переселяються ближче до людей лише на час зими, притому якщо вона видалася досить холодною. Пояснюється це нестачею їжі в лісах, де й мешкають цілий рік синиці. Навесні вони повертаються в рідні пенати і виводять там пташенят.
Предки вірили, що ця прикмета обіцяє родині щастя та настання радісних подій. Вони можуть бути провісниками свята та веселощів. Проте інші кажуть, що у будинку, куди залетить синиця, станеться нещастя, можлива втрата близької людини чи якогось члена сім'ї.
До осені прилітають ближче до людського житла осілі комахоїдні птахи – великі синиці, буроголові гаїчки (пухлини). Взимку села відвідують навіть сиві дятли, наполегливо довбаючи стіни старих будинків та дерев'яні стовпи. Ну а вересень – час синиць та зерноїдних птахів – зябликів, вівсянок, в'юрків.
Синиці ховаються під дахами, за наличниками вікон та на горищах біля опалювальних труб. Ночують вони в укриттях, віддаючи перевагу дуплам і нішам, закритим від вітру. А є й цілком осілі міські популяції. синиць, вони селяться у дуплянках та шпаківнях, у щілинах будівель.