Смутний час, або Сму́та – період в історії Росії з 1598 по 1613 (згідно з деякими точками зору по 1618), ознаменований стихійними лихами, що супроводжується численними випадками самозвання і зовнішньої інтервенцією, громадянської, російсько-польської і російсько-шведської. .
Смутний час – так історики називають період у російській історії з 1598 по 1613 рр., що супроводжувався припиненням династії Рюриковичів, польсько-шведською інтервенцією, найважчою політичною, економічною, державною кризою.
Причинами Смути стали припинення династії Рюриковичів, боротьба бояр із верховною владою, тяжкі наслідки опричнини та Лівонської війни (1558–1583 рр.), голоду 1601–1603 рр. руйнування економіки, зростання соціальної напруги.
Поняття «Смута» в історіографію ввів С. М Соловйов. Смутні часи датуються 1589 -1613 pp.