У сучасній історіографії цей термін використовується по відношенню до вужчого періоду часу від середини VI до середини VIII ст. "Темними" (або похмурими) ці століття були названі через те, що сприймалися як період регресу, занепаду культури та мистецтва порівняно з античністю.
Століття після падіння Римської імперії у 476 році та завоювання її варварами часто називають «темними століттями». Багато літописців того часу описували Середньовіччя, як похмурий період невігластва, падіння освіти та науки.
Середньовіччя зайняли досить великий проміжок часу. З одного боку їх можна, можливо назвати темними часом, тому що в цей історичний період наука втратила можливість розвиватися прогресивно. У державах утвердилося панування релігії та догматів, які обтяжували діяльність вчених.
Назва "середньовіччя" народилося за часів Відродження, яке прийшло на зміну середньовіччю. Цей період слідував після Античності, був певною прірвою, на думку багатьох відомих діячів, які вважали цей період епохою мракобісся та духовного запустіння, часом витраченим на війни та порожні діяння.