Температура тіла контролюється гормонами щитовидної залози та гіпоталамусом. Нервові клітини гіпоталамуса мають рецептори, які безпосередньо реагують на температуру тіла збільшенням або зменшенням секреції ТТГ, що регулює активність щитовидної залози, гормони якої (Т3 та Т4) відповідають за інтенсивність метаболізму.
При високою температурі змінюється функціонування всіх систем органів. Частота серцевих скорочень збільшується на 8-10 ударів за хвилину на кожний градус підвищення температури. Нерідко виникають аритмія, частіше екстрасистолія (позачергові скорочення), спазм кровоносних судин та підвищення кров'яного тиску.
Норма температури залежить від місця її виміру. Наприклад, у пахвовій западині – 36,6, у роті – 37, у вусі – 37,5. Найнижчу температуру відзначають у ранній ранковий годинник, а максимальну — увечері. Частими причинами перевищення норми є запальні процеси, спричинені вірусами та бактеріями.