У січні 1885 року він прийняв театральний псевдонім Станіславський на честь талановитого артиста-аматора доктора Маркова, який виступав під цим прізвищем.
Соллогубом Костянтин Сергійович розробив проект МОІіЛ (Московське товариство мистецтва та літератури). Причому майбутній реформатор російського театру вклав у розвиток МОІЛ свої особисті гроші. Крім того, йому довелося взяти псевдонім Станіславськийщоб не компрометувати свою знатну родину.
В основі системи лежить поділ акторської гри на три технології: ремесло, уявлення та переживання. Ремесло з Станіславському засноване на використанні готових штампів, якими глядач може однозначно зрозуміти, які емоції має на увазі актор.