Розкол християнської церкви стався 1054 року. Церква розділилася на Римо-Католицьку на Заході (центр у Римі) та Православну на Сході (центр у Константинополі). Причинами стали, серед іншого, розбіжності з догматичних, канонічних, літургійних та дисциплінарних питань.
Вважається, що хоча формальним приводом до розколу постало питання про законність обрання Фотія на патріарший престол, глибинна причина розколу лежала у бажанні папи поширити свій вплив на єпархії Балканського півострова, що зустріло опір з боку Візантійської імперії.
Розкол Руської церкви – церковний розкол в російською православної церкви, що розпочався у 1650-х роках у Москві. Пов'язаний із реформою патріарха Никона, спрямованої на внесення змін до богослужбових книг московського друку та деякі обряди з метою їх уніфікації із сучасними грецькими.