Європейська традиція ховати на глибині 2 метри бере початок у XVII столітті. 1655 року, коли в Англії лютувала епідемія чуми, мер Лондона видав указ, щоб усіх померлих закопували в землю на глибину не менше 6 футів.
Спеціальні служби закликають людей дотримуватися запобіжних заходів: труни потрібно закопувати на такі глибини, щоб тварини не змогли викопати могилу та оголити тіло або труна.
Дехто це пов'язує безпосередньо з церковними звичаями. Землю для поховань у християнстві освячують, причому «освячуються» лише її верхні три метра. Тому прагнення поховати покійника саме на такій глибині пов'язане або з історичною звичкою, або з релігійними поглядами.