Криза одного року (криза першого року життя) – одна з нормативних вікових криз, що завершує дитячий період розвитку. Криза не має чітких часових меж, приблизна тривалість – від кількох місяців до півроку. Тривалість, вираженість та інтенсивність перебігу кризи є індивідуальними.
Вони виражають неприйняття нерозуміння з боку дорослих, а також протест проти їхніх заборон. Дитина намагається змусити дорослих піти на поводу у своїх бажань. Вона стає неслухняною, відмовляється робити те, що просять дорослі, вимагає підвищеної уваги до себе, стає впертою та образливою.
У жінок кризовий стан триває від 2 до 4 років, у чоловіків – до 10 років. При цьому такий депресивний стан виявляється у своєму роді заразливим для пари: якщо людина стикається з кризою середнього віку, то незабаром аналогічно починає мислити і її партнер.
Дуже важлива порада для проходження через кризу 1 року: дотримуйтеся свого початкового рішення і дійте спільно з партнером. Якщо ви забороняєте щось, то йдіть до кінця, інакше в дитини може сформуватися “розуміння”, що плачем, криком або іншим зручним для неї способом можна отримати своє.