Біологічні закони стверджують, що романтичне почуття – швидкоплинний хімічний процес, розрахований на три роки. Наш фізичний потяг до об’єкта пристрасті пов’язаний з підвищеними тестостероном і естрогеном, закоханість – з дофаміном, норадреналіном і серотоніном.
Зазвичай це почуття нетривале (від кількох місяців до 2-5 років), але суб’єкт, відчуваючи його, стає залежним від об’єкта закоханості. Виходить, закоханість – одна з фізіологічних потреб людини і в реалізації своєї особистості, і в створенні пари з особиною свого виду.
Вважають, що закоханість у середньому може тривати до двох років. Причому її тривалість не залежить від статі людини: у чоловіків і жінок закоханість триває однаковий час. Більшою мірою на тривалість цього стану впливають особистісні якості закоханих, їхній темперамент і ставлення до обранця.