Загалом знайдено близько 5000 рунічних написів, з них 3000 – у Швеції. Найдавніші пам’ятки рунічного письма виявлено в Данії; загалом там знайдено близько 500 рунічних написів. Близько 600 рунічних написів знайдено в Норвегії; близько 140 – на Британських островах; близько 60 – у Гренландії; близько 70 – в Ісландії.
Отже, руни діляться на 3 види: ситуаційні (вузькоспрямовані), захисні та руни на все. Почнемо із ситуаційних. Ситуаційні руни діляться своєю чергою також на два види: 1. Руни, які спрямовані на конкретну ситуацію і 2.
Руни давніх слов’ян були знаками писемності, але в розумінні волхвів рунічні значки мали ще й особливе таємне магічне значення, тому застосовувалися для деяких видів ворожіння (ворожіння на рунах) і чаклунства. До нас дійшли 18 слов’янських рун.
Існує дві системи використання скандинавського футарка (алфавіт). Перший вид, це коли в ньому міститься 24 руни, а другий – 25 рун. Різниця в одній руні під назвою: “Вірд”, “Руна Одіна” або “Порожня руна”. Деякі практики вважають, що це не руна, а всього лише запасна плашка.